Сталь на українській мові
Обновлено: 05.05.2024
СТАЛЬ, сплавы ЖЕЛЕЗА с примесью УГЛЕРОДА. Исключительная прочность стали сделала ее чрезвычайно важным материалом в строительстве и производстве товаров. Наиболее распространенным видом является простая углеродная сталь, так как углерод является ее основной примесью. В такой стали содержится около 1% углерода и незначительные количества других компонентов (марганца, кремния, серы и фосфора). В ЛЕГИРОВАННОЙ СТАЛИ также содержится определенное количество углерода, но благодаря присутствию в них марганца, никеля, хрома, ванадия и молибдена, они обладают рядом индивидуальных свойств. Низколегированная сталь, в которой содержится менее 5% легирующих добавок, чрезвычайно прочна и используется в строительстве зданий, мостов и частей машин. В высоколегированной стали содержится более 5% добавок. Сюда относится НЕРЖАВЕЮЩАЯ СТАЛЬ. Впервые сталь научились производить около 2000 лет назад, но ранние МЕТОДЫ ее получения были медленными и трудоемкими, поэтому ее удавалось получить только в малых количествах. Широкомасштабное производство стали стало возможным лишь в середине XIX в., с изобретением БЕССЕМЕРОВСКОГО и МАРТЕНОВСКОГО ПРОЦЕССА. Сейчас при изготовлении стали используется КИСЛОРОДНОЕ ДУТЬЕ. Некоторые виды стали производят в ЭЛЕКТРОПЕЧИ ( в том случае, если в ее состав входят материалы, которые подверглись бы окислению в ходе других процессов производства стали).
Сталь На иллюстрации показано, как из железной руды получают обыкновенную углеродистую сталь, состоящую из чистого железа и незначительного количества углерода. В железной руде железо связано с кислородом и другими примесями, главным образом, кремнеземом. Обозначения: A) Полученное сырье — уголь, известняк и железная руда B) После первичного дробления и сортировки сырье обогащается. Уголь коксуется для того, чтобы удалить лишние вещества и примеси. Железная руда подвергается магнитному обогащению, чтобы отделить магнитную руду от немагнитной породы. Известняк обычно не содержит примесей C) Сырье дробится для того, чтобы его можно было использовать в домне D) Слишком крупное сырье возвращается для дальнейшего дробления, а подходящее для домны отправляется прямо туда. Слишком мелкая железная руда смешивается с мелким извесг-няком и коксом и сжигается для получения шлака Е) Известняк, железная руда и кокс продуваются горячим воздухом Топливная нефть сжигается при доменном дутье и воспламеняет кокс Сжигаемый кокс так сильно повышает тем пературу в центре домны, что материал в ней наполовину плавится. Горячий кокс и газы, которые образовались в результате сжигания, удаляют кислород из железной руды и образуют угарный и углекислый газы, — газообразную смесь,которая выводится через выхлопное отверстие Другая важная примесь в железной руде — это кремнезем, реагирующий с известняком. Освобожденные от кислорода железо и кремнезем собираются внизу печи. Смесь железо-кремнезем легче, чем железо, и образует слой шлака,тем самым способствуя их легкому разделению через разделяющие отверстия вверху F) Расплавленное железо поглощает лишний углерод из кокса, уровень которого должен быть понижен для того, чтобы получить годную к употреблению сталь Это происходит посредством продувания чистого кислорода по поверхности расплавленного магериала в домне. Углерод соединяется с кислородом и сгорает с образованием угарного и углекислого газов Извесшяк, скапливающийся на поверхносги расплавленного металла, поглощает много примесей, оставшихся после продувки G) Очищенная сталь с соответствующим содержанием углерода готова к разливке, а примеси остаются в шлаках
СТАЛЬ
1) Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Вуглецева сталь. Легована сталь. Ресорна сталь. || перен. Про колір, який нагадує цей метал.
Бесемерівська сталь — сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки.
Булатна сталь заст. — високого ґатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат. **
Сталь-сріблянка — шліфована й полірована сталь різних марок.
2) збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін. || перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки тощо.
Смотреть что такое СТАЛЬ в других словарях:
СТАЛЬ
I(Staël; по мужу Сталь-Гольштейн; Staël-Holstein) Анна Луиза Жермена де (16 или 22.4.1766, Париж, — 14.7.1817, там же), французская писательница. смотреть
СТАЛЬ, -и, ж. Твердый серебристый металл, сплав железа с углеродом идругими упрочняющими элементами. Нержавеющая с. Листовая с. (в листах2 ).Как с. кто-н. (тверд, непоколебим). С. осенних вод (перен.: о серых холодныхводах). II прил. стальной, -ая, -бе. Стальные конструкции. смотреть
сталь ж. 1) Твердый ковкий металл серебристо-серого цвета, представляющий собою сплав железа с углеродом и некоторыми иными примесями. 2) Изделие из такого металла.
. смотреть
сталь ж.steel нержавеющая сталь — stainless steel закалять сталь — temper / harden steel
сталь сущ., кол-во синонимов: 30 • бейнит (1) • бронесталь (1) • булат (9) • вутц (2) • дамаск (6) • жесть (27) • крушиа (1) • мартен (4) • невастен (2) • нироста (1) • нитраллой (3) • нитросталь (1) • рапид (3) • самокал (2) • самокалка (2) • серебрянка (9) • сикромо (1) • сильхром (2) • сорбит (7) • спецсталь (1) • сплав (252) • сталь-самозакалка (1) • сталь-серебрянка (1) • сутунка (2) • томленка (4) • трибсталь (1) • уклад (14) • харалуг (2) • хромансиль (3) • электросталь (3) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: бейнит, булат, вутц, дамаск, жесть, крушиа, мартен, нитраллой, рапид, самокалка, серебрянка, сикромо, сильхром, сорбит, спецсталь, сплав, сталь-самозакалка, сталь-серебрянка, сутунка, томленка, трибсталь, уклад, харалуг, хромансиль, электросталь. смотреть
СТАЛЬ (польск. stal, от нем. Stahl), деформируемый (ковкий) сплав железа с углеродом (до 2% ) и др. элементами. С.- важнейший продукт чёрной металлур. смотреть
СТАЛЬ (Stael; по мужу Сталь-Гол ь ш т е и н; Stael-Holstein) Анна Луиза Жермена де (16 или 22.4.1766, Париж, -14.7.1817, там же), французская писател. смотреть
СТАЛЬ Людмила Николаевна [2(14).3. 1872, Екатеринослав, ныне Днепропетровск,- 23.4.1939, Москва], деятель революц. движения в России и междунар. жен. смотреть
"СТАЛЬ", ежемесячный научно-технич. и производств, журнал, орган Мин-ва чёрной металлургии СССР и Центр, правления Научно-технич. об-ва чёрной металл. смотреть
Сталь — см. Шталь.
steel* * *сталь ж.steelазоти́ровать сталь — nitride steelалити́ровать сталь — aluminize steelвакууми́ровать сталь — treat (molten) steel under vacuu. смотреть
СТАЛЬ¹, і, ж.1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться д. смотреть
ж. acciaio m; ferro m выплавленная дуплекс-процессом сталь — acciaio duplex кислотостойкая сталь, кислотоупорная сталь — acciaio antiacido
сталь ковкий сплав железа с углеродом (до 2 %) и другими элементами. Материальная основа практически всех областей техники. Производство стали в мир. смотреть
[steel] — 1. Сплав железа с углеродом, содержащий от 0,025 до 2,14 % С, постянные примеси, а также легирующие элементы. 2. Вид продукции металлургического производства в ЧМ (Смотри также Прокат).
Сталь классифицируется в национальных стандартах и промышленной статистике по многим признакам, из которых к основным относят: способ производства, химический состав, сортамент, качество, структуру в равновесном состоянии или после охлаждения на воздухе, основные свойства и области применения. По способу производства сталь разделяется на: мартеновскую, кислородно-конвертерную, электропечную и полученную специальными переплавами (ЭШП, ВДП, ВИП и др.), а по химическому составу на: нелегированную (углеродистую) и легированную. Нелегированная сталь кроме С содержит остататочные раскисленные элементы (Mn, Si), а также попутные переходные из сырья элементы (Cu, Cr, Ni, S, Р и др.). В химический состав легированной стали помимо С, остаточных и попутных элементов целенаправленно вводят один или несколько легирующих элементов (Cr, Ni, Mo, Mn, Si и др.) для обеспечения требуемой прочности, пластичности, вязкости и других технологических и эксплуатационных свойств.Легированная сталь в стандартах России подразделяют на низколегированную (суммарная массовая доля легирующих элементов ∑лэ < 2,5 %), среднелегированную (∑лэ = 2,5—10 %) и высоколегированную (∑лэ > 10 % при массовой доле Fe > 45 %). В зависимости от содержания легирующих элементов легированная сталь называется марганцовистой, кремнистой, хромистой, никелевой, а также хромоникелевой, хромомарганцовистой, хромованадиевой, никельмо-либденовой, хромоникельмолибденовой и т. п. По стадиям производства различают следующие виды изделий из стали: сырые изделия (жидкая сталь для разливки на слитки, непрерывного литья и стальные отливки; твердую сталь — слябы прямоугольного поперечного сечения, ширина которых минимум вдвое больше толщины, и слитки), заготовки (слитки или слябы, подвергаемые горячей деформации путем прокатки или ковки, а также непрерывнолитые заготовки), готовый стальной прокат (Смотри Прокат) и готовые изделия из катаной стали (полосы и ленты с металлическим покрытием из Sn, Cr, сплавов Pb с Sn, Zn, Al и других сплавов, а также с органическими или неорганическими покрытиями; 2- или 3-слой ленты и полосы, плакированные износостойкими или химически стойкими сталями и сплавами; гнутые профили, включая замкнутые сварные; листовую и ленточную электротехническую сталь; стальные трубы; S < 0,05 %), качественную (Р и S 0,035 % каждого), высококачественную (Р и S < 0,025 % каждого) и особовысококачественную (Р < 0,025 %; S < 0,015 %). Категорию обыкновенного качества устанавливают только для нелегированных сталей. Остальные категории могут распространяться как на нелегированные, так и на легированные стали всех групп. Наряду с ограничениями содержания вредных примесей для металлопродукции из качественной, высококачественной и особовысококачественной сталей в стандартах, как правило, устанавливаются и более жесткие требования к другим показателям качества (содержанию нерастворимых веществ, газов, величине поверхностных и объемных дефектов, структуре и др.).По структуре в равновесном состоянии (т.е. после отжига) сталь подразделяют на доэвтектоидную, имеющую в структуре избыточный феррит; эвтектоидную с перлитной структурой; заэвтектоидную, имеющую в структуре избыточные карбиды, и ледебуриты, в которой первичные карбиды выделяются из жидкой фазы при кристаллизац Масс, доля углерода в нелегированной доэвтектоидной стали < 0,8 %, в эвтектоидной — около 0,8 %, в заэвтектоидной 0,8 — 2,14 % и в ледебуритной > 2,14 %. Большинство легирующих элементов сдвигают точки S и А на диаграмме Fe-C в сторону меньшей массовой доли С. По структуре после высокотемпературного нагрева (> 900 °С) и охлаждения на воздухе образцов небольшого сечения стали подразделяют на: перлитные, бейнитные, мартенситные, ледебуритные, ферритные, и аустенитные. Могут быть смешенные классы: феррито-перлитные, феррито-мартенситные, аустенито-ферритные, аустенито-мартенситные. По области прменения стали подразделяются на: стали общего назначения, конструкционные, строительные, инструментальные и стали с особыми свойствами (нержавеющие, теплоустойчивые, жаропрочные, износостойкие и т. п.). В России принята буквенно-цифровая система обозначения марок сталей;
Смотри также:
— электротехническая сталь
— угловая сталь
— теплоустойчивая сталь
— строительная сталь
— сталь для холодного выдавливания и высадки
— сталь для железнодорожного транспорта
— сталь Гадфильда
— спокойная сталь
— специальная сталь
— рессорно-пружинная сталь
— полуспокойная сталь
— подшипниковая сталь
— немагнитная сталь
— мартенситно-стареющая сталь
— магнитно-твердая сталь
— магнитно-мягкая сталь
— листовая сталь
— круглая сталь
— конструкционная среднелегированная сталь
— конструкционная сталь повышенной и высокой обрабатываемости резанием
— инструментальная низколегированная сталь
— инструментальная нелегированная сталь
— инструментальная легированная сталь для холодного деформирования
— инструментальная легированная сталь для горячего деформирования
— инструментальная быстрорежущая сталь
— заэвтектоидная сталь
— доэвтектоидная сталь
— графитизированная сталь
— буровая сталь
— арматурная сталь
— азотируемая сталь
— жаростойкая (окалиностойкая) сталь
— двухфазная феррито-мартенситная сталь (ДФМС)
— углеродистая сталь
— цементуемая сталь
— коррозионностойкая сталь
— конструкционная сталь
— конструкционная низколегированная среднеуглеродистая сталь
— конструкционная низколегированная сталь
— кислая сталь
— кипящая сталь
— квадратная сталь
— инструментальная сталь
. смотреть
(польск. stal, от нем. Stahl) - деформируемый (ковкий) сплав железа с углеродом (до 20%) и др. элементами. Масштабы произ-ва С. в значит. степени харак. смотреть
1 . Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця.
Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (з навч. літ.);
Венера зачала благати І за Енеечка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (І. Котляревський);
Полковник Чубенко повернувся знову до печі – варити сталь (Ю. Яновський);
Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль, – то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (І. Гончаренко);
Вуглецева сталь (Леся Українка);
* Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Леся Українка);
Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (П. Тичина);
* У порівн. Загриміли акорди, міцні, як сталь (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. * У порівн. Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: – Марусю! Я вбив князя (Г. Хоткевич);
* Образно. * У порівн. Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (М. Стельмах);
// перен. Про колір, який нагадує цей метал.
Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Григорій Тютюнник).
2. збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін;
// перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки і т. ін.
І шевську смолу прикладає [Япид до рани], Но все те трохи помагає .. Обценьками питавсь, кліщами, Крючками, щипцями, зубами, Щоб вирвать проклятущу сталь (І. Котляревський);
Лунають удари сталі об сталь. Шумить стадіон, захоплений вправністю майстрів штикового бою (І. Багмут);
Фашистські орди топчуть жито, в Дніпрі їх коні воду п'ють. І на землі, що сталлю збита, такий ще вітер не шумів (В. Сосюра).
△ (1) Бесеме́рівська сталь – сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки.
Бесемерівська сталь твердіша за мартенівську, в неї підвищена стійкість проти спрацювання, кращі антикорозійні властивості (з наук. літ.);
(2) Була́тна сталь, заст. – високого ґатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат.
* У порівн. Та невже ж то пісня лебедина .. То заграє сяйно як перлина, .. То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда);
(3) Дама́ська сталь:
а) високий ґатунок сталі, вигот. шляхом зварювання декількох смуг сталі й заліза.
Збройники кували із дамаської сталі шаблю для полковника Кривоноса (П. Панч);
Щербилася, притуплювалася широка блискуча дамаської криці Сіркова шабля на жовтих , твердих, як кістка, кизилових татарських палицях та турецьких шаблях (Ю. Мушкетик);
б) Меч, шабля, кинджал та ін. зброя, зробл. з дамаської сталі (криці).
Йдучи, султан дивився на лезо, що відсвічувало синім вогнем. Це була дамаська криця, викувана й вигострена майже до жасткості (Ю. Мушкетик);
* Образно. І вежі падають, ландскнехтів у покоси Кладе дамаська сталь (А. Малишко);
(4) Калібро́вана сталь – катана сталь, яку додатково обробляють холодним волочінням і випускають у вигляді прутиків із точним розміром та гладкою поверхнею;
(5) Кутова́ сталь – те саме, що Кутове́ залі́зо (див. залі́зо );
(6) Марте́нівська сталь – сталь, виплавлена в такій печі.
За допомогою кисню на Україні тепер виплавляється майже третина всієї мартенівської сталі (з наук.-попул. літ.);
(7) Молібде́нова сталь – машинобудівна сталь, що містить у собі молібден;
(8) Нержаві́юча сталь – стійка проти корозії сталь.
Нержавіюча сталь від звичайної відрізняється тим, що вона не окислюється під дією зовнішніх факторів (з наук.-попул. літ.);
(9) Спокі́йна сталь – сталь, яку одержують при більш повному, в порівнянні з киплячою і напівспокійною сталлю, розкисленні рідкого металу і яка характеризується більшою однорідністю властивостей.
Поділ сталі на групи залежить від кількості кисню, що міститься в ній у вигляді сполук (окисів). Так, в спокійній сталі кисню менше, в киплячій більше, а у напівспокійній ще більше (з наук.-попул. літ.).
СТАЛЬ², і, ж., діал.
Сталь на українській мові
Сталь — сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю і домішок - кремній, марганець, сірка, фосфор та гази.
Сталь отримано з чавуну у II ст. до нашої ери китайськими металургами.
англ. steel, нім. Stahl, фр. acier
Перекладаємо слово сталь
Слово, чому ти не твердая криця, що серед бою так ясно іскриться?
ЕСУМ пише про очевидну запозиченність з німецької мови од нім. Krítzeisen «залізо, вкрите шлаком» є словом нез’ясованого походження.
Пише. Та
1) я ніде, крім хиба самих українських джерел та посилань у них, у т.ч. Етим. сл-ка російської мови М. Фасмера, та в етимологіях інших авторів (Миклошич, Горяев, див. Фасмера) в німецьких джерелах Kritzeisen найти не можу. На Wiktionary є лише одна побіжна згадка про Kritz, без будь-якого пояснення значення, тільки в контексті розгублених версій у статті з походження геть іншого, неясного діалектного німецького слова (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Grütze), яке до поняття "сталь" прямого відношення не має. Нема тварів , , , і в найавторитетнішім словнику нім. м. Duden.
2) словник multitran дає слова: kritzeln, kritzelig, kritzlig, пов'язані спільним значенням "шкрябати, шкрябання, дряпати", походження віді звуконаслідувального походження.
Той же multitran дає й слова: Kritze, Kritze, Kritzelei – в усіх суть значення пов'язані з льодом, льодовиком, скелею; очевидно дані слова тягнуть до наведених вище німецьких слів, позначаючи штрихи (*"подряпини") на льоду. У будь-якім разі, компонент зо значенням "штрих, подряпина" є в тих тямах доповнювальний, і прямого відношення до мотиваційної типології названня "сталі" в різних мовах не має – поняття "сталь" у різних мовах є звичайно мотивовано значеннями "твердість, стійкість"; пор. прагерм. *stahliją "сталь" ← *stah- / *stag- "твердий, жорсткий, стійкий", відки: нім. Stahl, англ. steel; у кельтських від лат. (або споріднені з ним) durus "твердий, жорсткий, стійкий": брет. dir, вел. dur, корн. dir, від іншого кореня є ірл. cruach, але також походить від cru "твердий, жорсткий". Дещо іншої мотивації суть слова в різних мовах (романських та деяких слов'янських) від лат. aciarium "сталь" ← acies "вістря", acer "гострий", хоча й тут слід зазначити, що значення "гострий (також у смакових значеннях: терпкий і под.) часто меджують зо значеннями "твердий, жорсткий".
4) Доволі дивне є припущення, що укр. мова мала спосудити не спільногерманське *stahliją – поширене в усіх герм. мовах, а якесь дуже слабо засвідчене *Kritzeisen. Не менш дивно є, що етимологічні статті наводять "німецького походження" відповідники тільки в укр. і рос. – без польського відповідника, якого слід було би сподіватися найбільше, як типового посередника німецьких запозичень в укр., блр. та рос. Крім того, запозичені німецькі слова з компонентом -eisen звичайно мають інші рефлекси: біглязь ← Biegeleisen (інші зараз не можу пригадати).
5) Примітно (хоча нині загал знає за словом тільки значення "сталь"), що слово в руській має засвідчени й інші значення, крім "сталь": "чавун" – пов'язане з металургією, "кресало; гострий кремінець" – ге пов'язані з металургією прямо, а скоріше пов'язані з загальнішим значенням "камінь; твердий", "туга масна глина" – взагалі не пов'язане з металургією, а явно з поняттями "твердий; густий; кім, брила, маса". Останні значення, з методологічної перспективи етимологізації слід брати за основу інших значень – загальне→специфичне (напрямок зворотній є нетиповий).
6) Значення "кім, брила" та суміжні з ним "твердий" містить рід різних слів, з надійно питомою етимологією в руській: кра/ікра (та інші форми фонетичні) "брила, льодина", суфіксальне крига з подібними значеннями – всі від кореня *ikr- (детальніше: ЭССЯ VIII, 217: *jьkra/*jьkro.
7) Підведення під корінь, згаданий на кінці пункта 6) (↑) версія походження слова не претендує на її остаточність чи певність, але, маючи на оці всі інші міркування, викладені тут в усіх пунктах разом, сю версію як прямо так і непрямо посилює, й разом з тим версію німецького походження робить щонайбільше лиш одною з – принаймні, аж ніяк не переконливішою.
I -і, ж. 1》 Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Вуглецева сталь. Легована сталь. Ресорна сталь.
|| перен. Про колір, який нагадує цей метал.
Бесемерівська сталь — сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки.
Булатна сталь заст. — високого ґатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат. **
Сталь-сріблянка — шліфована й полірована сталь різних марок.
2》 збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін.
|| перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки тощо.
II -і, ж. , діал.
Сталка, сталька.
Читайте также: